Сторонні сервіси на сайті: що й коли завантажується

Що таке сторонній сервіс

Сторонній сервіс – це все, що твоя сторінка завантажує із сервера, який тобі не належить. Твоя сторінка містить адресу, а браузер відвідувача отримує файл безпосередньо з цього сервера: шрифт, скрипт, відеоплеєр, карту, вікно чату. Для цього браузер мусить під’єднатися до іншого сервера. Тож цей сервер отримує IP-адресу відвідувача й зазвичай також адресу твого сайту. Деякі сервіси також встановлюють чи зчитують cookie або подібні дані в браузері.

Типові сервіси

Список неповний. Менеджери тегів – особливий випадок: це один скрипт, але він може завантажувати багато інших сервісів, яких ти не бачиш у HTML. Інструменти згоди часто самі є сторонніми сервісами.

Чому важливий момент завантаження

Усе, що є в HTML твоєї сторінки, завантажується одразу, щойно сторінка відкривається, – ще до того, як відвідувач щось клацнув у банері cookie. Після вибору додаються лише сервіси, які сторінка затримала. Діаграма показує порядок.

Що кажуть правила

• ЄС: стаття 5(3) Директиви 2002/58/EC (Директива про приватність і електронні комунікації) дозволяє зберігати інформацію на пристрої користувача чи отримувати доступ до вже збереженої там інформації, лише якщо користувач дав згоду після чіткої та вичерпної інформації. Винятки: єдина мета – передавання повідомлення, або це суворо необхідно для послуги, яку користувач прямо запитав.
• Німеччина: § 25 TDDDG має ту саму структуру. Зберігання й доступ дозволені лише за згодою на основі чіткої та вичерпної інформації, а інформування й згода відповідають GDPR. Два винятки містяться в абзаці 2.
• Польща: стаття 399 Закону про електронні комунікації від 12 липня 2024 р. (Prawo komunikacji elektronicznej) вимагає, щоб користувача спершу поінформували, зокрема про мету, а потім він погодився. Це не застосовується, якщо зберігання чи доступ необхідні для передавання повідомлення або надання послуги, яку запитав користувач. Сам закон зазначає, що імплементує Директиву 2002/58/EC.
• GDPR: пункт 30 преамбули називає IP-адреси й ідентифікатори cookie прикладами онлайн-ідентифікаторів, які можна пов’язати з фізичними особами. Онлайн-ідентифікатор – один із прикладів у визначенні персональних даних у статті 4(1).

Як побачити, що завантажує твій сайт

1. 1Відкрий свою сторінку в приватному вікні, щоб не було збереженої попередньої згоди. Поки не клацай банер cookie.
2. 2Відкрий інструменти розробника свого браузера й перейди на вкладку «Мережа». Перезавантаж сторінку. Кожен запит з’являється разом із сервером, до якого він надійшов.
3. 3Відсортуй або відфільтруй список за доменом. Кожен сервер поза твоїм власним доменом – третя сторона. Запиши сервіс, тип файлу і чи з’являється він до твого вибору в банері.
4. 4Відкрий вкладку Application або Storage, щоб побачити, які cookie й записи сховища існують до твого вибору.
5. 5Відхили все в банері, перезавантаж і порівняй. Потім прийми все й порівняй знову. Сервіси, що з’являються до будь-якого вибору чи після відмови, потребують ретельнішого погляду.
6. 6Повтори це для основних типів сторінок: головна, сторінка товару чи статті, контактна форма й сторінки з відео чи картами.

Що статичне сканування бачить, а що ні

Статичне сканування читає HTML, який віддає твій сервер. Воно швидке й легко повторюване, тож це добрий перший погляд і добра перевірка після кожної зміни. Решту показує тест у браузері.

Альтернативи, що завантажують менше

• Шрифти: розміщуй файли шрифтів на власному сервері замість завантажувати їх зі шрифтового сервісу. Спершу перевір ліцензію шрифту. Не забудь про шрифти, які завантажує тема, плагін чи CSS-файл.
• Відео й карти: використовуй завантаження за клацанням. Спершу сторінка показує зображення попереднього перегляду з твого власного сервера й коротку примітку. Плеєр чи карта завантажуються лише тоді, коли відвідувач клацає. Відеоадреса з посиленою приватністю все одно завантажує файли із серверів відеопровайдера.
• Чат: завантажуй вікно чату лише тоді, коли відвідувач його відкриває, або натомість запропонуй контактну форму на власному сервері.
• Скрипти й бібліотеки з CDN: розмісти копію на власному сервері. Якщо ти з поважних причин залишаєш CDN, стався до нього як до будь-якого іншого стороннього сервісу.
• Аналітика: інструмент, що працює на твоєму власному сервері, не є третьою стороною в технічному сенсі. Які дані він збирає і чи потрібна тобі згода, однаково треба перевірити.

Робота з Do4U

Перевірка сторонніх сервісів показує, з якими зовнішніми серверами зв’язується сторінка і які сервіси за ними стоять. Ти вводиш адресу сторінки або вставляєш її HTML. Do4U читає HTML, який віддає сервер, і знаходить зовнішні сервери в скриптах, таблицях стилів, підказках preconnect і preload, зображеннях, фреймах, відео, формах, метатегах і в коді сторінки. Він зіставляє кожен зі списком відомих сервісів і компанією, що за ним стоїть, і показує, як його підключено: завантажується напряму, під’єднується заздалегідь, у коді сторінки чи затримується до згоди. Ти також бачиш, чи є відомий інструмент згоди. Перевірка працює без ШІ й безкоштовна. Вона не виконує JavaScript, тож для сервісів, які скрипти завантажують пізніше, додай тест у браузері.

Do4U знаходить підказки, а перевіряєш і вирішуєш ти. Результат не каже, чи дозволений сервіс.