Дубльований вміст: заголовки, canonical і варіанти URL

Що таке дубльований вміст

Дубльований вміст – це той самий або дуже схожий основний вміст за більш ніж однією адресою. Здебільшого це не скопійований текст, а технічна річ: одна сторінка відповідає за кількома адресами. Google називає вибір однієї репрезентативної адреси канонікалізацією. Він групує сторінки з тим самим або дуже схожим основним вмістом і показує одну з них у результатах пошуку.

Google пише, що певна кількість дубльованого вмісту – це нормально й не порушує його правил щодо спаму. Проблема інша: не ти вирішуєш, яка адреса з’явиться, сигнали на кшталт посилань розподіляються між кількома адресами, статистику складніше читати, а краулери витрачають час на копії замість нових сторінок.

Звідки беруться дублікати

• Протокол і хост: http і https, з www і без. Google називає обидва типовими варіантами.
• Параметри: параметри відстеження на кшталт gclid чи utm_source, ідентифікатори сесій, а також сортування чи фільтри на сторінках категорій.
• Дрібні відмінності в адресі: скісна риска в кінці, великі й малі літери або index.html можуть перетворити одну сторінку на кілька адрес.
• Той самий товар у кількох категоріях, з окремою адресою для кожного шляху.
• Версії для друку, окремі мобільні сторінки й тестові чи демокопії, до яких можуть дістатися краулери.
• Регіональні варіанти: окремі адреси для кількох країн з тим самим вмістом тією самою мовою.

Щоб їх знайти, порівняй три списки: адреси в карті сайту, адреси, що з’являються в статистиці, і адреси, які знаходить сканування сайту. Адреса, яка є в статистиці, але бракує її в карті сайту, часто є варіантом.

Дубльовані заголовки, описи й H1

Другий вид дублікатів стосується текстів, а не адрес. Google радить окремий, описовий заголовок для кожної сторінки й застерігає від повторюваного чи шаблонного тексту в елементі title. Його приклад – магазин, який використовує ту саму рекламну фразу як заголовок кожної сторінки, тож сторінки вже не можна розрізнити. Якщо заголовок некорисний, Google може взяти й основний видимий заголовок і заголовки на кшталт h1.

Типові причини – шаблони, що підставляють лише назву магазину, сторінки категорій із номерами сторінок і варіанти товарів зі спільним текстом. Дай кожній сторінці в такій групі заголовок, опис і H1, які називають відмінність: товар, колір, місто чи тему. Як їх писати, пояснює наш посібник про заголовки й мета-описи.

Майже однакові сторінки

Сторінки з майже тим самим основним текстом оцінити складніше: сторінки локацій, де змінюється лише назва міста, варіанти з одним спільним текстом, сторінки тегів і категорій, що показують ті самі статті. Для кожної групи запитай себе, чи має кожна сторінка власну мету для відвідувачів. Якщо має, дай їй власний вміст. Якщо ні, об’єднай сторінки в одну й переспрямуй решту або познач одну сторінку як основну версію.

Як сказати Google, яка адреса основна

Google називає три способи й каже, наскільки сильний кожен як сигнал:

• Переспрямування, наприклад 301: сильний сигнал, що ціль має стати канонічною. Використовуй його, коли прибираєш дублікат.
• Канонічне посилання в head сторінки або як HTTP-заголовок: теж сильний сигнал. Заголовок працює й для файлів на кшталт PDF.
• Карта сайту, що містить лише основні адреси: слабкий сигнал.

Google сприймає твій вибір як підказку, а не правило, і може вибрати іншу сторінку, якщо інші сигнали не збігаються. Тож нехай кожен сигнал вказує на ту саму адресу.

Правила для канонічних посилань

• Кожна основна сторінка вказує себе як канонічну.
• Використовуй повні адреси з https://, а не відносні.
• Не вказуй різних канонічних адрес для тієї самої сторінки в різних місцях.
• Не використовуй noindex, щоб вибирати між дублікатами на власному сайті. Він повністю виключає сторінку з Пошуку.
• Не використовуй для цього robots.txt. Google усе одно може індексувати заблоковані адреси, лише без їхнього вмісту.
• Внутрішні посилання став на основну адресу – в меню, у тексті й у карті сайту.
• Мовні версії вказують на себе, а не на іншу мову. Наш посібник про помилки hreflang пояснює чому.

www, https та інші варіанти сайту

Обери одну форму домену, наприклад https з www, і переспрямуй кожну іншу форму на неї – посторінково, а не на головну сторінку. Google зазвичай віддає перевагу версії https як канонічній, якщо немає проблем на кшталт недійсного сертифіката, і не радить переспрямувань з https на http. Після цього перевір, чи внутрішні посилання, канонічні посилання й карта сайту використовують обрану форму.

Робота з Do4U

Перевірка дубльованого вмісту читає твій сайт із головної сторінки, зі списку адрес або з карти сайту. Для обмеженої кількості сторінок вона порівнює заголовки, мета-описи, H1, канонічні посилання, noindex і видимий основний текст. Ти отримуєш кожну знахідку, згруповану з адресами, яких вона стосується: дубльовані й відсутні заголовки та описи, сторінки з малою кількістю тексту, сторінки з майже тим самим текстом, канонічні посилання на непрацюючі сторінки чи інші сайти та сторінки з noindex, на які посилаються твої власні сторінки. Усе можна експортувати як CSV. Перевірка працює без ШІ й безкоштовна, з денним лімітом на обліковий запис.

Сторінки читаються так, як їх віддає сервер, без JavaScript, а великий сайт читається лише частково. Довжини заголовків – орієнтовні значення, а не правила Google. Do4U знаходить підказки, а ти перевіряєш і вирішуєш, яка адреса залишиться.